ЕКСКУРСІЯ ДО ДНІПРОВСЬКОЇ АТЛАНТИДИ з Києва

Ласкаво запрошую вас до Трипільського музею, розташованого в долині невеликої річки Красна на правому березі Дніпра. Є версія, що назва міста походить від давньоруського Треполя, залишки якого можна побачити в Трипіллі. Місто Треполь, збудоване Ярославом Мудрим, служило “водяними воротами” до Київської Русі і було важливим форпостом, що захищав кордони від нападів печенігів і половців. З Треполя розходяться Зміїні Вали у різні боки. У Трипіллі також діє археологічний музей, де ви зможете дізнатися багато цікавого про історію цього унікального місця.

Київський обласний археологічний музей в Трипіллі в основному присвячений трипільській археологічній культурі. Музей був створений до 100-річчя відкриття Вікентієм Хвойкою трипільської культури. В експозиції представлено 34 тис. експонатів, найцікавіші з яких виставлені в трипільському залі: кераміка, прикраси, макети трипільських жител та інші. Також, можна придбати сувеніри, які імітують трипільську кераміку.

Дівич-Гора в селі Трипілля є найвищою точкою Обухівського району. Вершина гори, розташована на висоті 55 метрів над рівнем Дніпра та 186 метрів над рівнем моря, колись слугувала місцем для слов’янського святилища. Згідно з легендою, жінки, які очікували на дитину, приходили сюди, щоб просити благословення у Богів для успішного виношування та народження здорової дитини. Сучасні дослідники вважають, що Дівич-Гора має цілющі властивості та позитивну енергетику. Це може бути пов’язано як з тим, що тут ступала нога Апостола Андрія, так і з тим, що наші пращури проводили тут обряди проводів у вічність своїх близьких. Старожили вірять, що їхні духи досі живуть на цій горі.

Витачів – одне з найстаріших сіл України, вперше згадане в письмових джерелах у Х столітті. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний описував його як найбільший порт на Дніпрі. У давньоруські часи Витачів був містом з великим портом, який часто служив місцем зустрічей та нарад руських князів. У ХХ столітті вчені виявили могильник і городище стародавнього Витачева, розташовані на високому березі Канівського водосховища, що колись було берегом Дніпра. На цьому місці знаходиться дерев’яна каплиця, звідки відкриваються чарівні краєвиди на Дніпро.

Ржищів — старовинне місто, точний час і засновники якого залишаються невідомими. Відмінною рисою цієї місцевості є велика кількість ярів та пагорбів, що створюють незабутні ландшафти. У Ржищеві знайдено археологічні матеріали, які датуються трьома різними епохами: трипільською, зарубинецькою та давньоруською.

Поселення Чучинка виникло на початку XVIII століття на землях Ржищівського православного монастиря. Ймовірно, сучасна назва села Щучинка є результатом спотворення стародавньої назви Чучинка. Село Балики було засноване наприкінці XVI століття київським війтом Іваном Баликою (1592—1613 рр.) і до початку XVIII століття належало Ржищівському православному монастирю. До Жовтневої революції Балики залишалися власністю поміщиків Байківських, тоді як Щучинка була державним селом. У 1921 році ці села були об’єднані в одне — Балико-Щучинка.

Згідно з переказами, назва села Уляники походить від слова “гуляти”. Панство з навколишніх сіл, збираючись на розваги, їхали до Гуляників. У середині ХІХ століття село ще існувало під цією назвою. Згодом перша буква була втрачена, і залишилася сучасна назва — Уляники. У селі можна скуштувати воду з джерел “мертвої” та “живої” води. За повір’ям, якщо поруч є два джерела, то слід пити воду у співвідношенні 1 до 2, відповідно мертвої та живої води, що вважається найефективнішим для здоров’я.