МАСЛЯНА В ПЕРЕЯСЛАВІ – зустрічаємо Весну разом. Масляна 2027 з Києва

Масляна – давнє християнське свято, ритуал проводів зими і зустрічі весни. Весна – це перш за все пробудження землі, початок нового життя і певного роду пробудження сонця, яке з приходом весни починає все яскравіше світити, подовжуючи дні. Саме на честь останнього на Масляну пекли млинці, які є головним і невід’ємним атрибутом свята. Вважається, що з’їдаючи круглий, рум’яний, гарячий млинець, такий схожий на сонце, людина з’їдає і частинку його тепла і могутності. Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», кращі фольклорно-етнографічні колективи нашого краю підготували для вас веселу та цікаву програму.

Ведучі «кум та кума» розкажуть, як наші пращури святкували Масляну цілий тиждень: старий та малий каталися на гойдалках, парубки та дівчата виглядали суджених, тещі та зяті ходили одне до одного в гості та пригощалися, найсильніші парубки билися навкулачки, родичі й сусіди прощали винуватцям образи та прикрощі. Ви зможете оглянути та стати учасниками звичаю «тягнути колодку», який полягав у тому, що парубкам і дівчатам, які не взяли шлюб у минулому році, на ознаку їх символічного покарання прив’язували поліно або стрічку і вимагали могорич. Також на вас чекають запальні виступи фольклорно-етнографічних колективів, які своїм запалом змусять кожного закружляти в танку. Щоб Ви не змерзли, на вас чекають веселі ігри, розваги, конкурси. А найспритніші зможуть здобути цінний подарунок, вилізши на дерев’яного стовпа заввишки 8 метрів. На святі можна придбати вироби декоративно-прикладного мистецтва, сувеніри народних майстрів, прийняти участь у проведенні майстер-класів з ковальства, ляльки-мотанки, виготовлення колодок, трав’яної іграшки, оберегів. А найкращі господині приготували для вас головну страву свята – вареники, млинці, гарячий чай та узвар, які Ви зможете придбати та посмакувати!

Запрошуємо всіх, з гарним настроєм і доброю душею на свято Масляної до Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. На вас чекають незабутні враження!

У «дохристиянські» часи головними традиціями були такі:

Поминання покійних батьків та родичів.
Загальне поїдання млинців.
Ігри та веселощів.
Проводи масляної (спалюють, ховають).

Варто зауважити, що саме останні два масляні обряди вітаються в сучасний час. У будь-якому місті, селищі масниця святкується особливим чином. Роздають млинці, проводять різні ігри, загалом народ веселиться.

Масляна святкувалася протягом тижня, у свою чергу вона ділилася на 2 частини:
Вузька. Перші 3 дні.
Широка, відповідно – останні дні.

«Калейдоскоп» масляної
Щодня іменувався певним чином, наприклад:

1 день. День зустрічі. Найперший, саме тоді вітали Масляну. Робили опудало. Проводились бої на кулаках молодими. І звичайно ж, як можна було забути про те, що цього дня пекли млинці.
2 день. День заграшів. Катання на санчатах – традиція, яка, до речі, дійшла до наших часів. Чоловіки показували свою силу дівчатам, а ті, у свою чергу, обирали собі наречених.
3 день. День ласощі. Цього дня мама нареченої закликала до себе в гості майбутніх обранців доньки скуштувати млинців.
4 день. Розгульний час. День-екватор. Возили опудало по селах, співали, танцювали, гралися. Їли млинці, пили пиво. Але це все не найважливіше. Основна подія – треба було захопити снігове місто чи поселення.
5-й день. Тещини вечірки. Тут все ясно – майбутні обранці навпаки пропонували млинці мамам наречених.
6 день. Золовкіни посиденьки. Батьки нареченої чекали до себе в гості сестер нареченого. Невістка мала дарувати різні подарунки золовкам.
7 день знаменується як проводи Масляної, прощений день. Згідно з звичаєм, потрібно вибачатися один у одного. Цього ж дня й проводжали Масляну. Спалювали опудало і припиняли веселощі, адже у понеділок розпочинався Великий піст!

Варто зазначити, що це свято відзначається у багатьох місцях Європи, лише звичаї та традиції дещо відрізняються.

Багато прислів’їв, байок, жартів, пісень на тему Масляної, які співаються протягом усього тижня святкування цього великого свята, шанованого з давніх часів слов’янами.

В даний час у багатьох містах свято відзначається згідно з усталеними звичаями – роблять опудало, печуть млинці і веселяться, ну, а в кінці – спалюють опудало, тим самим ознаменовуючи кінець свята і початок Великого посту.